Українські удари по російських НПЗ сприяли виникненню дефіциту бензину в РФ. Нестача пального спостерігається по всій території Росії.
Ураження близько 17% російської переробки спровокує зростання інфляції та подальшу макроекономічну нестабільність у державі-агресорці. Про ситуацію та її прогнозовані наслідки йдеться у новому аналітичному матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).
Україна спричинила дефіцит пального у РФ
За підрахунками агентства Reuters, нещодавні українські удари по 10 нафтопереробних заводах у Росії позбавили РФ щонайменше 17% російських нафтопереробних потужностей, або приблизно 1,1 мільйона барелів на день, та спричинили дефіцит бензину А-95 (преміум) у деяких районах окупованих територій України, півдня Росії та Далекого Сходу.
На цьому тлі, повідомляє Reuters, Росія збільшила план експорту сирої нафти на 200 000 барелів на день у серпні, оскільки удари українських безпілотників порушили роботу нафтопереробних заводів і частину сирої нафти РФ просто не може переробляти.
“Цей перегляд планів експорту сирої нафти може збільшити доходи Росії від нафти в короткостроковій перспективі, але, ймовірно, негативно впливає на внутрішню економіку“, – зазначили в ISW.
На тлі уражень російських НПЗ, пише Wall Street Journal, кілька регіонів Росії та окупований Крим запровадили нормування на заправних станціях.
Наприклад, на Курильських островах Сахалінської області РФ місцева влада 25 серпня повідомила про призупинку продажу бензину А-92.
Деякі труднощі з забезпеченням росіян бензином у Росії спостерігалися ще до нещодавньої серії українських ударів по НПЗ. Через них російська влада з 2022 року періодично вводила заборони на експорт бензину. Остання така заборона діяла наприкінці липня – у серпні.
“Нещодавні українські ураження загострили дефіцит бензину та спричинили різке зростання цін на бензин по всій Росії та на окупованій частині України, що, ймовірно, призведе до збільшення споживчих витрат та збільшення бізнес-витрат у всіх галузях промисловості. Це зростання сприятиме інфляційним очікуванням, а також підштовхне загальну інфляцію вгору, збільшуючи як прямі, так і непрямі витрати в економіці”, – зазначають аналітики.
В ISW також нагадали, що наприкінці липня цього року Центральний банк Росії знизив процентні ставки, передчасно відреагувавши на тимчасове зниження сезонно скоригованого річного рівня інфляції у червні 2025 року.
“Однак підвищення цін на бензин та зниження процентної ставки, разом із довгостроковим збільшенням виплат для підтримки набору військовослужбовців та збільшення робочої сили оборонно-промислової бази (ОПРБ), ймовірно, призведуть до різкого зростання інфляції, послаблення купівельної спроможності споживачів, девальвації рубля у середньостроковій та довгостроковій перспективі та створення подальшої макроекономічної нестабільності в Росії”, – окреслили перспективи для агресора аналітики.
Що відбувається з бензином у російських регіонах та на ТОТ
Російські ЗМІ, попри тотальну цензуру, малюють нерадісну для держави-“бензоколонки” картину з забезпеченістю пальним.
“Паливна криза зараз – ще одне підтвердження того, що чиновники абсолютно ігнорують потреби людей. Автомобілісти стоять у чергах по 8 годин, щоб заповнити бензобаки своїх машин. Тим, кому пощастило знайти бензин, доводиться платити за нього за новими цінами, які подекуди на цілих 21% вищі, ніж були ще на початку року. Вони продовжують зростати так само швидко, як і взагалі ціни на все в країні. Чиновники нічого не роблять… А розплачуватися потім доведеться народу”, – пише опозиційний російський Telegram-канал “Можем объяснить”.
Незалежне російське видання ASTRA також пише про призупинку на Курилах продажу бензину АІ-92, про що згадували аналітики ISW. Ті незначні обсяги, що є у регіоні, за словами представників місцевої влади, бережуть для спецтранспорту.
Призупинка продажу АІ-92 сталася після запроваджених на Курилах обмежень: продаж не більш ніж 10 л пального в одні руки.
У Приморському краї РФ росіяни вишиковуються у багатокілометрові черги на АЗС. І навіть лояльні до кремлівського режиму видання пишуть, що там набирає обертів спекуляція – хоча й називають причиною виникнення дефіциту не винищення нафтопереробної галузі, а туристів та ремонти на дорогах.
“Особливо заповзятливі приморці вирішили швиденько організувати “бізнес на коліні”. Вони купують 95-й, а потім перепродують його в місцевих чатах. Так, один із жителів виставив ціну 320 рублів за літр. Щоправда, коли купувати за таку вартість ніхто не захотів, він швидко знизив її до 220 рублів. Основною причиною дефіциту влада регіонів називає збільшений турпотік — бензин швидко “викачують” відпочивальники, а самі бензовози через ремонт траси довше їдуть до заправок”, – пише один з провладних пабліків.
У владі регіону також звинуватили у виникненні дефіциту місцевих жителів, які заправляють бензином не лише баки автомобілів, але й “різноманітні ємності”, створюючи “штучний ажіотаж”. Тож від росіян вимагають “бути свідомими” й “пережити цей невеликий момент, що склався на сьогодні”.
Довжелезні черги на заправках стали елементом буденності також у Хабаровському краї РФ.
Труднощі поглиблюються й у тимчасово окупованому Криму, де невеликі заправки просто припинили роботу – хоча місцевий гауляйтер Сергій Аксьонов і називає ситуацію “тимчасовими труднощами”.
На цьому тлі ціни на пальне на АЗС продовжують зростати.
У держдумі РФ регіональних посадовців, що винуватять росіян в “ажіотажних настроях”, розкритикували. Їм порадили справлятися з наслідками втрати Росією майже п’ятої частини нафтопереробки шляхом “системного діалогу з виробниками та постачальниками пального, власниками АЗС”, а також проводити “роз’яснювальну роботу з жителями”. Таку “пораду” чиновникам на місцях дав заступник комітету з енергетики російської держдуми Юрій Станкевич.
Він же назвав публікацію у прокремлівському “Комерсанті” про те, що Росія опинилася на межі бензинової кризи “спекуляцією”.
“Вважаю неприйнятними і спекулятивними заяви про “бензинову кризу”. Ситуація дійсно непроста, передусім через позапланові ремонти НПЗ, пов’язані, зокрема, з терористичними атаками. Однак обсяги виробництва і бензину, і дизельного палива дають змогу покрити потреби внутрішнього ринку. Є додатковий резерв поставок у рамках наших угод з Білоруссю. І компанії-виробники палива, і регулятори працюють злагоджено, розуміючи винятковий пріоритет завдання”, – спробував заспокоїти Станкевич росіян, зокрема й тих, що вистоюють багатогодинні черги на АЗС.
Вирішувати проблему, за словами цього депутата, російський уряд збирається внесенням змін до податкового кодексу. Вони, мовляв, “покращать економічну ефективність нафтопереробки, знизити волатильність біржових і оптових цін на пальне”.
Як повідомляв OBOZ.UA, 26 серпня у Reuters вийшов матеріал, де розповідається, що Росія збільшила експорт нафти після ударів дронів по НПЗ.
Тим часом Сили оборони продовжують вносити “корективи” у функціонування ринку пального в РФ. Зокрема, Україна у серпні атакувала близько десятка російських НПЗ. Серед останніхСизранський НПЗ, а також такий же завод у Новошахтинську. На останньому підприємстві, як видно на супутникових фото, після атаки шість резервуарів знищено повністю.
Джерело: OBOZ.UA
