Україна зараз знає про своїх громадян, які перебувають у російському полоні, значно більше за Червоний Хрест. Хоча в теорії більш детальною інформацією про полонених повинна була б володіти саме ця міжнародна установа.
Юсов розповів, що Україна використовує досконаліші методи отримання інформації про полонених. З’ясування деталей ведеться через джерела та напрямки, які дозволяють отримувати більше даних та оперативно їх оновлювати.
За словами Юсова, окремої уваги заслуговують сім’ї військовополонених. Вони за власною ініціативою та фактично самотужки займаються OSINT-розвідкою та аналітикою – через відкриті джерела.
“Тому всі, хто встановлені як живі та в полоні – подаються. Коли йдеться про такий великий обмін – це конкретні категорії важкохворих та важкопоранених, робиться все, щоб вони повернулись додому. Далі починаються нюанси – ще ніколи робота переговорної групи не була простою, але інтереси полонених і національні інтереси будуть захищені”, – запевнив представник ГУР МО.
Обміни полоненими між Україною та Росією
Україна та Росія 2 червня під час переговорів у Стамбулі домовилися обміняти “всіх на всіх” поранених та тяжкохворих військових, а також усіх полонених віком від 18 до 25 років. З того моменту пройшло вже шість обмінів – 9, 10, 12, 14, 19 та 20 червня.
Зокрема 19 червня Україна повернула з полону групу поранених і тяжкохворих захисників. А ще одна група українських воїнів опинилася вдома 20 червня – коли Україна та Росія провели новий етап великого обміну полоненими.
Джерело: РБК Україна
