У Чернігові судять ветерана ЗСУ після конфлікту з поліцейським: що відомо

Прокуратура вимагає 5 років позбавлення волі для бойового офіцера Артема Панчика.

Хто такий Артем Панчик

Ветеран російсько-української війни, має два ордени “За мужність”. Навчався у ліцеї із посиленою військово-фізичною підготовкою у місті Тульчин Вінницької області. Потім – у Національній академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного на факультеті бойового застосування військ. Воював у піхоті. Потім командував розвідротою. Згодом став заступником командира батальйону. Більше про бойовий шлях Артема в інтерв’ю “Цензор.нет“.

Позиція поліції

За версією слідства, він затиснув патрульного між будівлею та авто. Ветеранські організації назвали справу несправедливою й вимагають публічного розголосу.

За інформацією Нацполіції у Чернігівській області, інцидент стався в ніч на 22 травня. Патрульні зупинили авто за порушення ПДР, згодом зясувалось, що водій перебуває в розшуку через порушення мобілізаційного законодавства. Чоловік викликав свого 27-річного товариша, який приїхав на місце і, як стверджують правоохоронці, здійснив наїзд на патрульного.

Артема Панчика затримали на 72 години і за цей час слідчий поліції під процесуальним керівництвом прокуратури відкрив кримінальне провадження за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків). Максимальне покарання – 5 років позбавлення волі.

Що каже ветеран

Сам Панчик стверджує, що не скоював наїзду навмисно – він просто привіз техпаспорт на прохання брата дружини, якого зупинили патрульні. За словами Артема Панчика, його товариш раптово почав тікати від поліції, а сам Артем намагався розвернути авто у тісному дворі. У цей момент, за версією слідства, він нібито наїхав на поліцейського й притиснув його до будинку.

Панчик наголошує, що не бачив правоохоронця: у дворі було темно, а позаду світили проблискові маячки патрульної машини, через що фігура поліцейського не відображалася в дзеркалах. Він називає інцидент трагічним непорозумінням і заперечує намір завдати шкоди.

“Я почав розвертатися. Там був глухий кут. А ніч – нічого не видно. Ліхтарів немає. Ще й поліцейська машина засліплювала. Що я там міг побачити в дзеркалах?! Хотів зробити більшу дугу. Чую – хтось кричить. Виходить, поліцейський забіг між автомобілем та стіною, до якої його трохи притиснув. Я моментально включив задню передачу, почав здавати назад”, – розповів він журналістам.

Позиція суду

Наразі правоохоронні органи міста, після 10 років які Артем віддав військовій справі, вбачають в ньому лише громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який не працює, має на утриманні малолітню дитину та раніше не судимий.

Суд не бере до уваги позитивну характеристику з місця служби, клопотання адвоката врахувати, що дружина Артема Панчика теж військова – бойовий медик і за дитиною наразі доглядає Артем, а інших родичів, які могли хоча би відвести дитину до лікаря чи в садок в сім’ї військових не має.

Суд задовольняє клопотання прокуратури про цілодобовий домашній арешт, яке грунтується на тому, що офіцер має недостатньо міцні соціальні зв’язки і розуміючи тяжкість покарання може переховуватись від слідства, та враховуючи його антисоціальну поведінку вчинити інші кримінальні порушення.

Журналіст Євген Плінський повідомив у Facebook, що після інциденту суд миттєво обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту через начебто “відсутність соціальних зв’язків і схильність до кримінальних правопорушень”.

За його словами, у військовій частині Панчика характеризують як високо дисциплінованого військового, а поставлені завдання виконував своєчасно й оперативно, завжди діяв у межах законодавства та мав штабну культуру і до конфлікту з поліцейськими, який стався в ніч на 22 травня, в Артема Панчика проблем з законом не було.

“Всі військові повертають в тил з загостреним відчуттям справедливості. І проблеми вони вирішують як на фронті – миттєво, підручними засобами. І ця проблема, з урахуванням кількості бійців, які повертаються та будуть повертатися з війни, буде лише наростати. Конфлікт поліції Чернігова та Панчика мав завершитися не перспективою п’яти років в’язниці для нього, а профілактичною бесідою, обов’язковим курсом психолога і так далі”, – переконаний Плінський.