Конфлікт Ізраїлю та Ірану мав певні наслідки для України, передусім з погляду військової допомоги нашій країні з боку союзників. На жаль, США вирішили передати Ізраїлю частину засобів ППО, що призначалися для захисту України. Зокрема, йдеться про 20 тисяч ракет для знищення “Шахедів”. Щодо підтримки європейських партнерів, то опосередковано близькосхідний конфлікт може вплинути і на неї. Цілком імовірно, що певні засоби ППО та боєприпаси до них будуть більш затребувані, ніж раніше, тож Україна може стикнутися з конкуренцією у боротьбі за ці ресурси.
Водночас ірано-ізраїльський конфлікт може мати й умовно позитивні наслідки для України. Країна-агресор Росія, для якої Іран був вірним союзником і постачальником зброї, фактично “кинула” його через намагання якомога довше підтримувати гарні відносини з нинішньою адміністрацією США. Можливості самого Ірану виробляти зброю, яка застосовується проти українців, також вочевидь суттєво скоротились.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
– За вашими оцінками, як конфлікт Ізраїлю та Ірану позначився на військовій допомозі Україні від союзників? Міністр оборони США Піт Гегсет повідомив про переміщення американських компонентів систем протидії безпілотникам, що призначалися Україні, на Близький Схід. Раніше стало відомо про те, що США передали на Близький Схід 20 тисяч ракет до ППО, що мали надійти до України.
– Насамперед потрібно нагадати про те, що це почалося не вчора. Призупинення військової допомоги Україні – це політика нової американської адміністрації. Те, що передача цих 20 тисяч ракет для знищення “Шахедів” збіглася з початком конфлікту на Близькому Сході, – це ще одне підтвердження того, що Україна не є пріоритетом для США.
Але це не стало новиною, адже з приходом Трампа стало зрозуміло, що те, на що Україна може розраховувати, – це передача озброєнь на платній основі від США. Причому, як це часто відбувається з певними дефіцитними найменуваннями, США не будуть бачити Україну в пріоритеті.
Підсумовуючи, можна сказати, що це не дуже добра новина для нас, якщо ми говоримо про американське озброєння і боєприпаси. Але в нас і в наших європейських партнерів був певний час, аби підготуватися до цього.
– Якраз щодо європейської допомоги. Як я розумію, вона жодним чином не пов’язана з ірано-ізраїльським конфліктом? Чи певний зв’язок все-таки існує?
– Наразі я не бачив жодного повідомлення про те, що хтось із європейських партнерів готовий активно підтримувати операцію Ізраїлю в Ірані. Крім того, зрозуміло, що Ізраїль завчасно готувався до цього. Плюс, якщо подивитися на масовані ракетні атаки, що відбуваються на Ізраїль, стає очевидним, що долучилися щонайменше американці. Тобто Ізраїль зарезервував собі цю допомогу, тому навряд чи буде прямий зв’язок із допомогою Україні з боку Європи.
Проте може бути опосередкований вплив, оскільки зростає попит на системи протиповітряної оборони і боєприпаси до них, на нові системи протидії безпілотникам. А це означає для України конкуренцію на світових ринках, що може загрожувати підвищенням цін або скороченням кола постачальників, на яких зараз можна розраховувати, поза межами коаліції підтримки, яка існує.
– Чи можна констатувати, що через ці обставини ППО України фактично послабилася?
– Я не можу дати оцінку, посилилася чи послабилася наша ППО. Якщо повідомляється про те, що Україні протягом тривалого часу не постачаються боєприпаси до певних систем ППО, тут напрошується однозначний висновок. Це по-перше. По-друге, зараз ми спостерігаємо зміни комунікації, як у випадку з Німеччиною. Цих анонсів уже менше потрапляє у публічний простір. Такі анонси не лише завдавали шкоди конфіденційності, але іноді створювали певні невиправдані ілюзії, сподівання, коли нам щось обіцяли, а потім виявляється, що воно ще навіть не вирушило до України.
Отже, з інформації, яка є в публічному просторі, важко робити однозначний висновок. Так само треба враховувати, що ті системи, які були передані Україні, весь час працювали в звичайному інтенсивному режимі, тому логічно припустити, що деякі з них потребуватимуть чи то дрібного ремонту, чи то капітального. Звичайно, ми зазнаємо втрат.
Але якщо повернутися до теми Ізраїлю, то один із уроків, який, мабуть, ще маємо винести, полягає у тому, що навіть широко розрекламований “Залізний купол” і активна підтримка США із залучення до збиття іранських ракет не дає стовідсоткової гарантії захисту. Проблема має вирішуватися в іншому ключі, тобто знищення самої загрози, яку несе в нашому випадку політика РФ.
– На вашу думку, чому Кремль не надає військової допомоги своєму союзнику, Ірану? Чи вважаєте ви, що в цій ситуації є також і певний позитив для України, зокрема, що Іран зазнає втрат?
– Поки що ситуація доволі невизначена як стосовно ролі Росії, так і впливу на російсько-українську війну. Цікава новина полягає в тому, що 15 червня іранський парламент ратифікував договір про стратегічне партнерство з Росією, був такий собі emergency call до Москви, мовляв, ми вам допомагали, ми ваші стратегічні партнери.
Чому Росія не допомагає? Перша причина – геополітична. Путін зараз намагається по максимуму реалізувати вікно можливостей щодо налагодження відносин з адміністрацією Трампа, тому він не хоче демонструвати практичної участі у конфлікті на боці Ірану. Так, лунають політичні декларації на підтримку Ірану, окрім нейтральних, “за мир во всем мире”. Друга причина – це, мабуть, те, що Росії зараз немає чим допомагати Ірану. В РФ немає зайвої зброї, Росія не може передавати якісь озброєння, які є в цьому регіоні, чи то напряму Ірану, чи то його проксі.
Плюс, як ми спостерігаємо, Путін намагається отримати максимальну вигоду з цього конфлікту. В певний момент він може пожертвувати цією стратегічною угодою, тим більше в сьогоднішній ситуації, коли Іран навряд чи вже зможе так активно надавати Росії чи готові вироби, чи компоненти до них. Тому Путін у своєму стилі “своих не бросаем” може оцінити ризики і все-таки кинути Іран задля того, аби завоювати прихильність Трампа ще на якийсь певний період.
Джерело: OBOZ.UA
