На тлі дедалі більш масованих дронових атак країни-агресора Росії на Україну складається враження, що їхнє виробництво у РФ також зростає в геометричній прогресії. Але це далеко не так. РФ у змозі виробляти щодня не більше 180 дронів, включно з ударними “Шахедами” і дронами-обманками. Масштабні атаки на Україну за участю сотень дронів – усього лише результат накопичення. І ці атаки, і розповіді кремлівських пропагандистів про те, що Москва може виробляти по 2 тисячі дронів на день, фактично є ІПСО і мають на меті підірвати моральний дух, зломити українців.

США і Німеччина погодили передачу Україні п’яти систем ППО Patriot, але використання дорогих ракет проти дешевих дронів економічно недоцільно. Необхідно посилити українську ППО шляхом дешевших мобільних систем малого і середнього радіуса дії, а також зенітних дронів.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Перше питання стосується величезної кількості дронів, які ворог запускає по Україні. З одного боку, російські пропагандисти говорять про мільярди дронів, які нібито вони здатні виробити. З іншого боку, ми бачимо реальну картину, за якої кількість дронів під час останніх атак дійсно суттєво зросла. Чи вважаєте ви, що тут усе ж таки йдеться здебільшого про гібридну, психологічну складову війни? Чи можливо, що подібні масштабні атаки є свого роду обмеженою у часі акцією, яка має на меті зломити дух українців, і що реально сьогодні агресор не має змоги у довгостроковій перспективі атакувати Україну такою величезною кількістю дронів?

– Китайський стратег Сунь-цзи говорив: якщо ти слабкий, покажи, що ти сильний, якщо ти сильний, покажи, що ти слабкий. Це класика, перевірена століттями воєн в історії людства. У принципі, те, що зараз роблять росіяни, – це інформаційна складова гібридної агресії Російської Федерації проти України, яку вона розпочала ще 2014 року. Безумовно, атакувати щодоби дронами в кількості 400 і більше одиниць РФ не здатна, тому що вона не здатна виготовляти таку кількість дронів.

Максимум, межа промислових можливостей росіян станом на сьогодні на всіх майданчиках – це 150, 170, можливо, 180 дронів на добу. Причому тут йдеться не тільки про дрони-камікадзе типу “Шахед-131”, “Шахед-136”, а й про дрони-обманки “Пародія”, “Гербера” та інші модифікації. Тобто фактично стеля російських можливостей – це явно не 400 на добу.

Звідки в такому разі беруться ці 400 дронів, які іноді прилітають на наші з вами голови? Це процес накопичення.

Наприклад, минулої ночі (у ніч з 20 на 21 липня. – Ред.) росіяни залучили всього лише 42 дрони, запускаючи їх з двох майданчиків. Тобто в сухому залишку в них залишилося в запасах щонайменше 130 одиниць цих дронів. Протягом кількох днів вони знову будуть накопичувати дрони, і коли вийдуть на прийнятну цифру, знову використають масовані ракетно-дронові атаки.

Тому очевидно, що противник, діючи хвилеподібно, атакуючи наші рубежі й позиції не тільки на передовій, а й глибоко в тилу, безумовно, намагається зломити нашу волю до опору, продемонструвати не тільки Україні, а й усьому світові, мовляв, ми маємо достатню кількість ресурсів, щоб відносно недорогими силами й засобами створювати серйозні проблеми для функціонування України як держави. І в цьому процесі вони послідовні.

Але, в принципі, ми маємо цю ситуацію оцінити ще й з погляду контрдій українських Сил оборони, а тут у нас є деякі проблеми в частині ефективного використання дронів-камікадзе. Я знаю, що у нас щодо Одеси й загалом щодо півдня нашої країни це питання ще не закрите. Причому проблема не стільки в технічному забезпеченні цих процесів, скільки в ухваленні певних організаційних, командирських, лідерських рішень військовими чиновниками на місцях.

Знаю, що це питання зараз активно обговорюється, зокрема на майданчиках в Офісі президента. Сподіваюся, що абсолютно раціональне й адекватне ситуації рішення, щоб ця система запрацювала, буде незабаром ухвалено, тому що є фахівці, є технологічні рішення, є обладнання.

Адже нескладно проаналізувати, використовуючи, зокрема, дані моніторингу, що, в принципі, росіяни намагаються використовувати одні й ті самі канали, якими спрямовують у глибину нашої країни дрони-камікадзе. Використання кількох бойових розрахунків, забезпечених достатньою кількістю зенітних дронів, буде здатне змінити перебіг дій росіян у частині зменшення ефективності атак, зокрема, масштабних дронових.

– Німеччина та Сполучені Штати погодили передачу Україні п’яти систем Patriot. З одного боку, ми бачимо масовані атаки дронів, які дуже сильно навантажують нашу ППО. З іншого боку, Україна отримає п’ять систем Patriot. Як ви вважаєте, чи можна говорити про те, що наша система ППО стане більш стійкою саме завдяки цим Patriot, чи все-таки необхідні додаткові спеціальні заходи протидії дронам?

– У грудні 2023 року тодішній головком Збройних сил України Залужний говорив про те, що не існує Wunderwaffe, тобто зброї перемоги, лише комплексне з’єднання і використання різних типів озброєнь, техніки, боєприпасів до цього озброєння, технологій. Застосування технологій, озброєння і техніки дасть нам змогу отримати перевагу на полі бою і відповідно мати перевагу загалом у війні.

Patriot – це, безумовно, гарна історія, але це не панацея. Нам також критично важливо мати достатню кількість засобів протиповітряної оборони середнього та малого радіуса дії, зокрема з метою ефективної протидії ройовим атакам російських дронів. Очевидно, що дрон вартістю 200 тисяч доларів розбивати ракетою Patriot, яка коштує 1,5 мільйона доларів, не дуже раціонально з економічного погляду. Тому зрозуміло, що нам необхідні й інші системи та засоби ураження, не тільки зенітно-ударні дрони, а й комплекси ППО середнього та малого радіуса дії.

Безумовно, ми маємо розуміти, що навряд чи Російська Федерація відмовиться від опції здійснення масованих ракетних і дронових атак. Причому активне використання противником саме дронів певною мірою здешевлює ці атаки, адже ракети в принципі історія дорога. Дрон коштує 200 тисяч доларів, а ракета типу “Кинджал”, яку росіяни останнім часом вкрай рідко використовують, – це 10 мільйонів доларів. Цифри непорівнянні. Тому, безумовно, противник буде йти в область максимального здешевлення ракетних і дронових атак.

А нам необхідно шукати сили й засоби для того, щоб малими зусиллями, малими ресурсами протидіяти цим дешевим дронам, які супротивник дедалі масованіше використовує.

До речі, у частині цифр. Днями я бачив заяву німецького генерала Крістіана Фройдінга про те, що, мовляв, у найближчій перспективі Росія використовуватиме до 2000 дронів на добу під час масивних атак. Але таке можливо лише за умови накопичення цих дронів протягом двох і більше тижнів. Щодоби в таких обсягах, і навіть набагато менших, РФ не здатна цю опцію реалізувати.

– Це, звісно, дуже хороша новина. Ще одна хороша новина – у Сумській області за останні два тижні українські війська повернули під контроль три населені пункти: це Андріївка, Кіндратівка та Олексіївка. Наскільки я розумію, ці успіхи наших Сил оборони пов’язані частково і з тим, що було проведено Курську спецоперацію. Як ви розглядаєте перспективи цієї операції? Чи необхідно її згорнути?

– Я думаю, що певна превентивна діяльність українських Сил оборони продовжує мати місце. Чому? Тому що найкраща оборона – це атака. І безумовно, дії української армії на території Курської області мали винятково превентивний характер, адже в травні 2024 року Путін заявив про створення так званої буферної зони на території України. Йдеться про області, які межують із Росією. Це Харківська, Сумська, Чернігівська області. Для того, щоб максимально ефективно протидіяти таким намірам противника, була проведена Курська наступальна операція. Тому наше завдання нікуди не поділося.

Нині бої на території Курської області тривають. Крайня цифра, яку я чув від головкому Сирського, – ЗСУ контролюють 90 квадратних кілометрів. Також лунала інформація про те, що ми утримуємо кілька плацдармів на території Бєлгородської області.

Буквально щойно я бачив повідомлення про те, що затримано заступника губернатора Брянської області за звинуваченням у розкраданні федеральних ресурсів під час будівництва інженерних фортифікацій на території Брянської області. Цілком імовірно, що зараз Росія проводить певний аудит і бачить, що гроші банально були розкрадені не тільки на території Курської та Бєлгородської областей, а й, як бачимо, у Брянській області. До чого я це кажу? Вірогідно, що зараз українські Сили оборони проводять певні заходи, пошуково-рейдові дії, зокрема на території Брянської області. Але те, що в прикордонні постійно відбуваються сутички й діють ДРГ – як противника, так і наші, – це очевидно.

Певні заходи, спрямовані на недопущення концентрації ворожих сил і засобів, також постійно проводяться. Тому говорити про згортання Курської операції і дій української армії на території російського прикордоння я б не став.

Скажу більше, ті самі транспортні колапси, які останнім часом дедалі частіше відбуваються на території Російської Федерації, – це і блокування авіаперевезень, і сповільнення руху військових ешелонів у різних російських регіонах, що розташовані неподалік від кордону з Україною, – це результат діяльності українських Сил оборони, спрямованих на максимальне ускладнення російської логістики. Адже логістика – це ресурс, а ресурс є визначальним фактором на полі бою.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *