На світових ринках помітно здорожчала нафта. Ближче до полудня 27 червня ф’ючерси на нафту Brent піднялися на 50 центів, або на 0,7% – до 68,23 долара за барель. А американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 49 центів, або майже на 0,8% – до 65,73 долара за барель. Тим не менш, зазначають в експертних колах, ринок готується діяти в умовах різкого здешевлення нафти – приблизно на 12%.

Про це повідомляє Reuters. Справа, наголошується, в тому, що:

  • Під час конфлікту між Ізраїлем та Іраном ціни на Brent ненадовго піднялися вище 80 за барель.
  • Після заяви президента США Дональда Трампа про припинення вогню між країнами вартість ресурсу впала до 67 доларів за барель.
  • Це призвело обидва контракти до тижневого зниження приблизно на 12%.

“Ринок практично повністю проігнорував геополітичну націнку за ризик перебоїв у постачанні через конфлікт між Іраном та Ізраїлем, що виникла майже тиждень тому. І тепер відбувається повернення до торгів, заснованих на заснованих на реальних даних”, – йдеться в повідомленні.

Кремль нажився на війні Ірану та Ізраїлю

Водночас, розповів OBOZ.UA президент центру глобалістики “Стратегія 21” Михайло Гончар, напружені події на Близькому Сході тимчасово зіграли на користь Росії. Зокрема, пояснив він, червневий стрибок цін дозволив отримати Кремлю додаткові нафтові доходи.

“Росія є учасником глобального нафтового ринку – третьою після США та Саудівської Аравії. Тому все, що відбувається в Перській затоці, так чи інакше впливає на неї через ціновий механізм“, – пояснив Гончар.

У зв’язку з цим, зазначив він, короткочасне зростання цін стало приємним сюрпризом для Росії після кількох місяців поступового зниження доходів, пов’язаного зі спадом світових цін і санкційним тиском. І за рахунок цього Росія змогла отримати “підвищені доходи”.

Втім, резюмував Гончар, довго це не триватиме. Адже це не системна зміна, “а лише короткий бонус”.

Як повідомляв OBOZ.UA, тим часом, ЄС, ймовірно, відмовився від зниження стелі цін на російську нафтуз 60 до 45 доларів за барель. Серед можливих причин – вплив війни Ізраїлю та Ірану на енергетичний ринок, а також розбіжності всередині самого блоку.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *