Переломний момент. Глобальна геополітична ситуація продовжує дедалі більше й більше характеризуватися зростанням глибинних протиріч між провідними світовими центрами впливу. За нескінченним інформаційним шумом губляться справді значущі процеси, а саме ймовірне наближення нової світової війни, в якій воюватимуть російсько-китайський альянс проти сил НАТО.

На думку вищих осіб з командних структур країн Заходу, вже 2027 рік стане періодом “найнебезпечніших часів з 1945 року”.

Дивуватися тут нічому: описана звичайна логіка роботи ВПК США, стосовно терміну президентських повноважень американського президента. Трамп зараз спеціально виряджається в тогу миротворця, щоб посприяти своїм військовим спонсорам накопичити сил для великих військових акцій через 1-1,5 року. Тут одразу низка істотних питань, найцікавіше з яких: де протікатиме глобальна ескалація?

Перше, що спадає на думку, так це випадання з потенційних зон бойових дій Близького Сходу. Тут відбулося падіння режиму Асада в Сирії, ослаблення Ізраїлем сил іранських проксі в Лівані та Ємені, переможна 12-денна війна проти Ірану, яка, проте, навмисно зберегла ретроградний режим іранських мулл. Ізраїль своїми оборонними і наступальними діями убезпечив себе. Тепер тут, у регіоні Близького Сходу панує інша логіка: політична нормалізація з подальшим масованим заходом під ізраїльською егідою американського бізнесу, зокрема в Саудівську Аравію.

Друга ймовірна точка ескалації – війна Росії проти України з метою знищення її державності та здобуття сухопутного плацдарму для вторгнення до Європи з метою відкидання НАТО на рубежі до 1999 року, і відновлення буферної зони в часткових параметрах ОВД. Якщо Україні та країнам-союзникам не вдасться зупинити експансіоністські амбіції виснаженого Кремля, то, задіявши китайські підкріплення, росіяни можуть розширити війну за межі України. Використовуючи фактор деморалізації Заходу, цілком можливе глибоке вклинювання російських армій у глиб територій країн ЄС. Але вже з’явилися чутки про супер-зброю Заходу, в т.ч. для надання військової допомоги ЗСУ. Поки що іноземна допомога Україні має обмежений характер. Йде війна колишнього покоління, якщо відкинути складову дронів, і в цій війні Росія не перемагає від слова зовсім.

Потуги воєнщини Путіна у війні проти України криваві, страшні, одіозні, але з точки зору глобального впливу непереконливі. Росія загрузла в розв’язаній бійні, і буде за це довго-довго розплачуватися. Ймовірно, з цієї причини 50-денний ультиматум Трампа і “Стамбул-3” путінці розглядають куди серйозніше, ніж минулі ідеї згортання війни.

Схоже, там приходить усвідомлення катастрофічних помилок, а може просто китайська партія у владі здає позиції.

Тут якраз і третя можлива зона великої війни: пряме військове протистояння США і Китаю. Адміністрація Трампа бачить саме в китайцях свого глобального суперника, чиї позиції необхідно підірвати, а вплив нейтралізувати. Росія і помірна протидія їй у 2022-2024 рр. були лише тренуванням перед справді переломним моментом – битвою з величиною, умовно порівнянною зі США за низкою параметрів. Росія, яка себе спаплюжила вторгненням в Україну, фактично виведена з гри, так само як і Іран. Китай поступово ізолюють, і будуть відрізати від партнерів на Глобальному Півдні.

У Пекіні розуміють, що на них чекає найпотужніша битва, а тому докладають зусиль для продовження війни РФ проти України для виграшу часу. Але, як відомо, як мотузочці не витися, а часу цього залишилося рік-півтора. Схоже навіть великий геополітик Путін нарешті почав наздоганяти розклад.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *